14

Июн

2018

От автора к читателю Печать E-mail
Автор: Виктор Котовский   

Радий вітати любих читачів, якщо, звісно, такі є. На жаль, деякі несправності сайту не дають можливості пропонувати крупні тексти, а майстрів, які б трохи підремонтували блог, якось не знаходиться. Тому доведеться обмежитися короткими постами.

Що таке щастя? Майже кожна людина, особливо молода, знаходить для себе необхідну відповідь. У дівчат це виходить краще, ніж у хлопців. Спитайте молоду дівчину, що їй треба, щоб стати щасливою, й вона представить вам типовий набір потрібних для цього речей: хороший чоловік, який би любив її й непогано заробляв, здорові дітки, гарне житло, ну й мир у домі.

Знаю одну людину, яка отримала це все, можна сказати, навіть з надлишком. Наразі вона вже на пенсії, так що можна підвести баланс досягнень.

Вийшла заміж по любові й спочатку все йшло непогано: мали скромне помешкання народилося двійко дітей, але через десяток років сумісного життя Тетяна остаточно переконалася: цей чоловік ніколи не забезпечить їй необхідного комфорту й очікуваного достатку. Поступово визріло рішення – поміняти чоловіка. Другий теж не виправдав надій, то ж, оглядівшись навколо на інші сім’ї, сказала собі: ці мужики ні на що не здатні, і треба братися за справи самій.

Їй таланило. Будучи розумною людиною й гарним фахівцем, взялася заробляти. Працювала багато й винагороду мала добру. Переобладнала чоловікову «дачу», що тепер цілковито могла претендувати на назву «котедж», начинила його різним необхідним побутовим приладдям. Дім став як повна чаша. Придбала гарне авто,суттєво допомогла синові та дочці з житлом, бо в обох уже з’явилися малі. Чого ще можна було побажати на цій землі? Стали доступні майже всі блага цивілізації.В магазині ніколи не дивилася на ціни, не шукала дешевшого, брала, що треба, й це було предметом її особливої гордості. Відвідала давніх друзів, що розлетілися по світу. Було чим похвалитися, бо вони далеко не всі впіймали своїх жар-птиць у багатих краях, а вона ось тут, у своїй злиденній країні може задовольнити будь-яке своє бажання.Кожний рік один-два рази подорожувала по турпутівках, об’їздила мало не цілий світ. То ж могла досить скептично дивитися на знайомих з їхніми мріями хоча б раз у житті відпочити з тиждень десь у Туреччині чи Єгипті.

Якщо говорити загалом, то це була людина, яка, як кажуть, зробила себе сама. Здійснила всі свої наміри чесною працею, розумом та працелюбством. Чи не найкращий приклад для дітей! Чого ще бракує для повного щастя? Якось у розмові з дорослою дочкою, яку Тетяна наполегливо намагалася спрямувати на свій шлях, та сказала: «Мамо, в тебе є все, що потрібно для щастя, але, вибач, я не бачу, щоб ти була щаслива. Мені здається, щастя, це не те, що ти маєш. Щастя – це стан душі». Ось цього Тетяна при всьому своєму розумі не могла збагнути, отже й прийняти. Дочка ще привела їй слова з Біблії, Божі слова: «Я дам вам нове серце і новий дух…» (Єзек.36:26). Чи задумається стара над цими словами? Ніколи не пізно…

 

Несколько слов о себе


Котовский Виктор Филиппович
христианский журналист, член Национального союза журналистов, член Христианского союза писателей, автор 7 книг, участник 11 коллективных сборников, автор более 200 статей, напечатанных в журналах и газетах в разное время. В настоящее время ­– собственный корреспондент всеукраинской  газеты  «Свет воскресения».